- потверджувати
- вчт; матем. подтвержда́ть
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
потверджувати — ую, уєш, недок., потве/рдити, джу, диш, док., перех. і без додатка. 1) Визнавати правильність, істинність чого небудь, погоджуватися з чимсь; підтверджувати. || перев. док. Ще раз повторити висловлене раніше. || Бути свідченням, доказом… … Український тлумачний словник
потверджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ілюструвати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Створювати до тексту малюнки, що супроводять виклад, пояснюють зміст твору. 2) перен. Наочно пояснювати, розкривати, потверджувати що небудь за допомогою малюнків, прикладів і т. ін. || Бути ілюстрацією (у 3… … Український тлумачний словник
потверджуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до потверджувати. || потве/рджувано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
потверджування — я, с. Дія за знач. потверджувати … Український тлумачний словник
потверджуватися — ується, недок., потве/рдитися, иться, док. 1) Виявлятися правильним, правдивим (про чиїсь слова, думку, припущення і т. ін.); підтверджуватися. 2) тільки недок. Пас. до потверджувати 1) … Український тлумачний словник
потвердити — див. потверджувати … Український тлумачний словник
визнавати — I = визнати (указувати на правильність, правдивість чого н.), підтверджувати, підтвердити, потверджувати, потвердити, стверджувати, ствердити, констатувати, засвідчувати, засвідчити II ▶ див. сповідувати, уважати 1) … Словник синонімів української мови
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки